Вимоги до сайту медичної клініки — що каже закон, а що вигадали копірайтери

Вимоги до сайту медичної клініки починаються не з обовʼязку його мати: жодна українська норма не зобовʼязує клініку заводити сайт і щось на ньому публікувати як ліцензійну умову. Ліцензійні умови з медичної практики слова «сайт» не знають узагалі — і це не оцінка, а результат пошуку по тексту, який ми покажемо в першому ж розділі.

Обовʼязки в інтернеті у власника клініки все ж є, але приходять вони іншими дверима: через закон про електронну комерцію, захист прав споживачів, мовний закон, персональні дані й рекламу медичних послуг. Саме про ці двері стаття — з номерами статей, дослівними формулюваннями і датами редакцій, щоб ви могли перевірити кожен абзац самі, а не повірити нам на слово.

Далі по порядку: що має бути на сайті за законом, що — на стіні в холі, які чотири статті керують формою онлайн-запису, чому блок «відгуки наших пацієнтів» небезпечний у рекламі, і які три «вимоги закону» вам продають, хоча в жодному чинному акті їх немає.

Ліцензійні умови не знають слова «сайт»

Це не наша інтерпретація, а результат пошуку по тексту. У чинній редакції Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики (редакція від 07.04.2026 на підставі постанови КМУ № 148-2026-п) повнотекстовий пошук за словами «веб», «сайт», «Інтернет», «електронна адреса» дає нуль збігів на 45 387 символів тексту.

Пункт 19, який усі цитують як «вимоги до сайту», говорить про приміщення:

«19. Субʼєкт господарювання за кожним місцем провадження медичної практики розміщує в доступному для споживача місці: 1) копію ліцензії (у разі отримання ліцензії на паперовому носії); 2) інформацію про: режим роботи ліцензіата; медичних працівників, які працюють в закладі охорони здоровʼя, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади, а також про наявність кваліфікаційної категорії […]; 3) перелік медичних послуг із зазначенням їх вартості […]»

«За кожним місцем провадження» — це стіна у холі, а не головна сторінка. Туди ж ідуть копія акредитаційного сертифіката за наявності та копія свідоцтва про сертифікацію лабораторії, якщо лабораторія є в структурі закладу. Біля входу — вивіска або інформаційна табличка з найменуванням закладу, це пункт 13.

Чому стаття з топу видачі спирається на мертвий кодекс

Найпопулярніший матеріал за цим запитом називається «12 вимог Господарського кодексу до сайту медзакладу». Проблема в тому, що Господарський кодекс України втратив чинність 28.08.2025 — на підставі Закону № 4196-IX від 09.01.2025. Картка документа на zakon.rada так і підписана: «втратив чинність». Стаття будує весь перелік вимог на праві, якого більше немає.

Друга типова помилка — цитувати Закон «Про захист прав споживачів» за старим номером, тим, що діяв до 2023 року. Чинний закон з такою назвою — № 3153-IX, редакція від 02.03.2026 на підставі Закону № 4718-IX. Нумерація статей у ньому інша, тому копіпаста з чужого блогу вас не захистить: ви посилаєтесь на норму, якої в чинному тексті немає за цим номером.

Мораль проста. Немає номера статті й дати редакції — немає юридичної інформації, є переказ. Далі даємо і номери, і дати.

Що саме на сайті, а що на стіні — таблиця

Це зведення ми зібрали з норм, названих нижче, і віддаємо розробнику разом із технічним завданням. Ліва колонка — вимога, середня — звідки вона береться, права — що конкретно має зʼявитися на сторінці.

Реквізити й ліцензія — вимога закону про електронну комерцію

Ось де зʼявляється справжня онлайн-вимога. Стаття 7 Закону «Про електронну комерцію» зобовʼязує продавця послуг забезпечити «прямий, простий, стабільний доступ» до переліку відомостей: найменування, місцезнаходження, електронна пошта, ідентифікаційний код, а також «відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню».

Три слова тут робочі. Прямий — не в PDF на третьому кліку. Простий — окремий видимий блок, а не рядок дрібним шрифтом у підвалі поруч зі значками соцмереж. Стабільний — не зникає під час редизайну.

Для клініки це означає блок у футері з повним найменуванням юрособи, кодом ЄДРПОУ, адресою та поштою — плюс окрема сторінка «Ліцензія» з серією, номером, строком дії й датою видачі текстом. Скан теж корисний, але текст індексується й читається з телефона; картинка не робить ні першого, ні другого.

Онлайн-запис перетворює сайт на договір

Щойно на сайті зʼявилася форма запису чи онлайн-оплата, ви — сторона дистанційного договору. Стаття 17 Закону № 3153-IX вимагає ще до укладення договору надати споживачу «в чіткій та зрозумілій для сприйняття формі» назву та властивості послуги, дані для ідентифікації субʼєкта господарювання, відомості про ліцензію, ціну або спосіб її розрахунку, засоби звʼязку, порядок розгляду скарг, а також строк дії договору та умови відмови від нього.

Пункт про скарги — той, якого немає майже ніде. Абзац на сторінці контактів про те, куди писати претензію і за скільки днів ви відповідаєте, закриває вимогу за десять хвилин роботи редактора.

Тепер ціни. Стаття 13 того ж закону фіксує, що інформацію про продукцію треба надати «своєчасно, до придбання продукції», і що «інформація про продукцію не вважається рекламою». Деталь важлива: прайс на сайті не тягне за собою обмежень реклами медичних послуг. Це просто цінник. Як ми показуємо ціни у себе — на сторінці вартості розробки.

Українська версія сайту завантажується за замовчуванням

Частина 6 статті 27 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (редакція від 27.06.2026 на підставі Закону № 3760-IX) формулює це без місця для тлумачень:

«Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.»

Дві типові поразки трапляються не в текстах, а в коді. Перша — інша мовна версія віддається за замовчуванням через кеш чи налаштування сервера. Друга — українська версія «худіша»: сорок сторінок однією мовою й двадцять дві українською, бо перекладали частинами й покинули. Норма стосується й сторінок у соцмережах, а частина 7 тієї ж статті вимагає україномовний інтерфейс і від мобільного застосунку клініки.

Технічно це вирішується на рівні маршрутизації та hreflang, а не перекладачем у браузері. Двомовність закладають в архітектуру на старті, як і решту в розробці сайтів — деталі в описі послуги розробка сайту для медичного центру.

Дані про здоровʼя і форма запису під чотирма статтями

Стаття 7 Закону «Про захист персональних даних» (редакція від 14.06.2025 на підставі Закону № 4240-IX) починається із заборони:

«Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження […] а також даних, що стосуються здоровʼя, статевого життя, біометричних або генетичних даних.»

Заборона знімається двома шляхами: однозначною згодою пацієнта або медичним винятком. Виняток працює вужче, ніж думають. Дані має обробляти медпрацівник ліцензіата чи його працівники, «на яких покладено обовʼязки щодо забезпечення захисту персональних даних та поширюється дія законодавства про лікарську таємницю». Форма на сайті, з якої заявка падає в загальний чат менеджерів, під цей виняток не підпадає — а разом із нею не підпадає й половина інтеграцій, які ставлять «щоб швидше передзвонити».

Тому найдорожча зона сайту клініки — не дизайн головної, а тридцять рядків коду під кнопкою «записатись».

Розберемо форму по нормах, у порядку, в якому вони спрацьовують.

1. Момент повідомлення. Стаття 12 вимагає повідомити людину про володільця даних, склад і зміст зібраних даних, її права, мету збору та осіб, яким дані передаються, — в момент збору. Не на окремій сторінці, до якої треба дошукатися. Один рядок під кнопкою з посиланням на політику.
2. Склад полів. Стаття 6: «Склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки». Поле «опишіть ваші скарги» у формі запису на консультацію — це вже збір даних про здоровʼя з усіма наслідками статті 7. Імʼя, телефон, бажаний час — достатньо.
3. Механіка згоди. Згоду можна взяти відміткою під час реєстрації, але з умовою, закріпленою в статті 2: система «не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки». Чекбокс не може бути позначений заздалегідь, а відправлення форми має бути заблоковане, поки його не поставили.
4. Права пацієнта. Стаття 8 дає право відкликати згоду, предʼявити вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки і отримати відповідь про те, чи обробляються його дані, не пізніш як за тридцять календарних днів. Тож у політиці конфіденційності потрібна робоча адреса, на яку ці запити приходять, і людина, яка їх читає.

Лікарська таємниця ховає навіть факт звернення

Стаття 39-1 Основ законодавства України про охорону здоровʼя (редакція від 11.02.2026 на підставі Закону № 4690-IX) називає таємницею не лише діагноз, а сам факт звернення за медичною допомогою. Стаття 40 забороняє розголошення й «іншим особам», яким відомості стали відомі у звʼязку з професійними або службовими обовʼязками. Це адміністратори, колцентр і, за фактом, той, хто веде соцмережі клініки.

Для маркетингу висновок неприємний. Фото пацієнта в кріслі з підписом «Олена, 34 роки, лікували канал» — це публікація факту звернення. Стаття 40 вимагає забезпечити анонімність пацієнта навіть тоді, коли такі відомості використовують у навчальному процесі й науково-дослідній роботі, тобто планка анонімності тут вища за маркетингову звичку.

Робочий формат кейсу для клініки знеособлений: що було, що зробили, скільки візитів, без імені й обличчя. Як ми показуємо результат без ідентифікації клієнта — у портфоліо.

Реклама медпослуг — що заборонено дослівно

Ціна помилки рахується не фіксованою сумою. За замовлення реклами з порушенням вимог до її змісту стаття 27 Закону «Про рекламу» (редакція від 31.07.2026 на підставі Закону № 4742-IX) встановлює рекламодавцю штраф «у розмірі пʼятикратної вартості розповсюдженої реклами», а повторне порушення протягом року — у подвійному розмірі. Чим більший бюджет ви відкрутили, тим більший штраф.

Частина 6 статті 21 забороняє в рекламі методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, серед іншого, «відомостей про те, що лікувальний ефект […] є гарантованим», посилань на методи «як на найбільш ефективні, найбільш безпечні, виняткові щодо відсутності побічних ефектів» і «посилань на конкретні випадки вдалого застосування».

Частина 7 додає заборону на «участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів». Заборонена не тільки актриса в халаті, а й ваш власний головний лікар у ролику про метод лікування. Частина 5 забороняє «посилання на терапевтичні ефекти стосовно захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню».

Що в рекламу треба додати, а не прибрати

Частина 4 статті 21 працює на додавання. Реклама методів лікування повинна містити обʼєктивну інформацію, вимогу про необхідність консультації з лікарем, рекомендацію ознайомитися з інструкцією та «текст попередження такого змісту: „Самолікування може бути шкідливим для вашого здоровʼя“, що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами». Пʼятнадцять відсотків площі банера — це проєктне обмеження для дизайнера, а не примітка дрібним шрифтом.

Ще три вузли, на яких горять кампанії.

• Реклама без ліцензії — це не стаття 21, а пункт 8 частини 1 статті 8: заборонено рекламувати товари, «для виробництва чи реалізації яких необхідна наявність спеціального дозволу, ліцензії», якщо ліцензії немає.
• Прихована реклама заборонена частиною 5 статті 9, а частина 3 вимагає, щоб платний редакційний чи авторський матеріал ідентифікувався «з використанням слова „реклама“». Це прямо про статті в медіа й колаборації з блогерами.
• Вивіска рекламою не вважається: частина 6 статті 9 виводить з-під поняття реклами табличку з найменуванням, торговельною маркою, видом діяльності і часом роботи, розміщену у власному приміщенні або на будинку не вище першого поверху.

Відгуки пацієнтів — де проходить межа

Розділіть контент на дві шухляди. Інформація про послугу — прайс, опис, склад процедури, спеціалізація лікаря — рекламою не вважається за статтею 13 Закону № 3153-IX і живе на сайті вільно. Рекламні креативи й оголошення, які ви відкручуєте, проходять через фільтр статті 21 окремо. Ми будуємо кампанії за цією логікою: підхід до платного трафіку в медичній ніші описаний на сторінці налаштування Google Ads.

Тепер найпопулярніший блок на сайтах клінік — «що кажуть наші пацієнти». Заборона частини 6 статті 21 накриває «спеціальні виявлення подяки, вдячності, листи, уривки з них із рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб». Історія «прийшла з болем — пішла здоровою» в рекламі методу лікування заборонена прямо, разом із кейсом «до/після».

Відгук про сервіс — про запис, ввічливість адміністраторів, чистоту — інша природа: він не про метод лікування і не про його результат. Але межу тут проводить не універсальне правило з блогу, а конкретне формулювання конкретного відгуку. Це той єдиний випадок у статті, де скажу прямо: звіртеся з юристом до запуску кампанії, а не після листа від Держлікслужби.

Три міфи, за які вам виставлять рахунок

Банер згоди на куки український закон не вимагає. У повному тексті чинної редакції Закону «Про електронні комунікації» (редакція від 30.05.2026 на підставі Закону № 4812-IX) слово «cookie» дає жодного збігу на 600 313 символів тексту. Українського аналога європейської ePrivacy Directive ми в цьому пошуку не знайшли. Банер має сенс, якщо у вас є пацієнти з ЄС або європейські партнери; як спосіб виконати українську норму — ні. При цьому повідомлення про збір даних за статтею 12 нікуди не зникає: воно про форми, а не про куки.

Публікувати дипломи й освіту лікарів закон не вимагає. Пункт 19 Ліцензійних умов називає про персонал рівно три речі: ПІБ, посаду і наявність кваліфікаційної категорії. Освіти в переліку немає. Сторінка лікаря з категорією, стажем і зрозумілими сертифікатами продає прийом краще за будь-який банер — але це маркетинг, а не обовʼязок.

Окремої регуляції онлайн-запису в українському праві ми не знайшли. Наказ МОЗ про телемедицину (редакція від 21.10.2022, підстава — z1155-22), на який часто посилаються, регулює дистанційну консультацію, а не запис на прийом. Він вимагає від порталу телемедицини ідентифікації користувачів, цілісності даних, додержання законодавства про захист персональних даних і комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Робите відеоконсультації — читайте наказ уважно. Маєте кнопку «записатись» — працюють загальні норми про дистанційний договір і персональні дані.

Самоперевірка сайту клініки за двадцять хвилин

Відкрийте свій сайт з телефона й пройдіть таблицю вище зверху вниз. Порядок дій, який ми самі проходимо на аудиті.

Відкрийте головну в режимі анонімного вікна — яка мова завантажилась за замовчуванням. Прогорніть у підвал і знайдіть найменування юрособи з кодом; якщо шукали довше за десять секунд, «простого доступу» немає. Введіть у пошук по сайту слово «ліцензія» і перевірте, чи є серія, номер, строк дії й дата видачі текстом. Відкрийте форму запису й порахуйте поля: усе, що виходить за імʼя, телефон і час, треба обґрунтувати метою. Подивіться на чекбокс згоди — чи він порожній і чи блокує відправлення. Знайдіть на сторінці контактів абзац про порядок розгляду скарг і умови скасування запису. Нарешті відкрийте блок відгуків і перевірте, чи не перетворився він на розповідь про результат лікування конкретного пацієнта.

Дати редакцій ми навмисно вказали біля кожної норми. Право змінюється: Господарський кодекс помер у серпні 2025 року, і статті, написані до того, за одну ніч стали дезінформацією. Перед релізом сайту перевірте картку кожного акта на zakon.rada — це пʼять хвилин.

Часті питання