Як це працює

MX, SPF і DMARC — хто за що відповідає

MX каже, куди нести пошту, адресовану вашому домену. Це вхідний напрямок: без коректного MX листи вам просто не дійдуть, скільки б їх не слали. У записі є пріоритет — менше число означає вищу чергу, і резервні сервери ставлять із більшими числами.

SPF відповідає за вихідний бік і перелічує, з яких серверів дозволено слати листи від імені домену. Логіка тут така: приймальна сторона бачить, звідки прийшов лист, і звіряє зі списком. Найтиповіша поломка виглядає буденно — сайт надсилає листи через свій хостинг, а в SPF записана лише поштова служба компанії, тож листи з форми ніде не значаться дозволеними. Другий класичний прокол — два записи SPF на одному домені: замість подвійного захисту виходить помилка, і перевірка не проходить взагалі.

DMARC — це вказівка, що робити з листами, які перевірку не пройшли: пропустити й лише повідомити вас, покласти в спам чи відхилити. Він же вмикає звіти, за якими видно, хто шле від вашого імені. Політику зазвичай спершу ставлять мʼяку й дивляться звіти, а вже потім посилюють — інакше легко відрубати власну розсилку разом із підробками.

Чого ця перевірка не бачить. Вона читає лише публічні записи DNS. Вона не знає репутації вашого сервера й IP, не читає вміст листів, не бачить скарг отримувачів і не має доступу до внутрішніх фільтрів поштових служб. Лист із бездоганними записами теж потрапляє в спам, якщо адресу масово позначали як небажану або в тексті стоїть те, що фільтр не любить. Записи прибирають технічну причину, репутацію ж заробляють практикою розсилок.

Часті питання

Часті питання

Далі

Інструмент показав проблему, а полагодити нема кому?

Ми робимо сайти, магазини й підтримку — від адреси домену до пошти, яка не потрапляє у спам.