Генератор паролів

Надійність пароля тримається на двох речах: довжині та непередбачуваності. Довгий пароль зі звичайних слів вгадується перебором за словником, а короткий набір символів — простим перебором усіх варіантів. Тому генератор бере символи з криптографічного джерела випадковості браузера, а не з дати й часу, як роблять саморобні скрипти.

Ентропія під паролем — це міра непередбачуваності в бітах. Кожен доданий біт подвоює кількість варіантів, які довелося б перебрати. Нижче 60 біт пароль короткуватий для важливого акаунта, 60–90 закриває більшість сервісів, вище — з запасом навіть для банку й пошти.

Ми свідомо не показуємо «час зламу» в роках. Така цифра залежить від припущень про залізо атакуючого, яких ми не знаємо, і в чужих генераторах вона зазвичай узята зі стелі.

Один пароль на кілька сервісів знецінює будь-яку довжину: витік в одному місці відкриває решту. Тому пароль має бути свій для кожного акаунта, а зберігати їх зручніше в менеджері паролів, а не в нотатках чи браузері.