Перевірка DNS-записів домену

DNS — це довідник, який перекладає доменне імʼя в адресу сервера. Браузер сам по собі не знає, де живе ваш сайт: він питає у DNS і отримує відповідь у вигляді запису. Запис A віддає адресу IPv4, AAAA — адресу IPv6, MX каже, куди нести пошту, TXT зберігає текстові підтвердження, NS називає сервери, що відповідають за домен, а SOA описує сам режим обслуговування зони.

Різниця між A і CNAME проста. A прямо каже «домен живе за цією адресою». CNAME каже «дивись відповідь для іншого імені» — і далі вже його записи вирішують справу. CNAME зручний, коли адреса сервера змінюється не вами: хостинг чи CDN міняє її у себе, а ваш домен їде за ним автоматично. Але на корені домену CNAME зазвичай поставити не можна, і саме звідси беруться дивні збої після переїзду.

Тепер про кеш. Кожен запис має TTL — час, протягом якого проміжні сервери мають право віддавати збережену копію, не питаючи першоджерело. Тому після зміни адреси частина світу ще бачить стару, і це не помилка, а закладена в протокол поведінка. Якщо переїзд заплановано, TTL зменшують заздалегідь, за добу-другу до робіт — тоді нові дані розходяться швидко.

Чого перевірка не робить. Вона бачить лише публічні записи зони, а не налаштування всередині панелі реєстратора, і цілком може показати кешовану відповідь замість щойно збереженої. Вона нічого не каже про те, чи працює сам сервер за цією адресою: домен може вести кудись бездоганно, а сайт лежати. Стан сайта дивляться окремо.